Skip to content

Панічні атаки

ПАНІЧНІ АТАКИ

Панічна атака – це незрозумілий, виснажуючий пацієнта напад тривоги, паніки та страху, який супроводжується різними вегетативно-соматичними проявами і триває від кількох хвилин до півгодини.

Панічні атаки поширені останніми роками. Особливо часто вони зустрічаються у молодих людей, які багато працюють, активно навчаються та прагнуть успіху. Викликати панічну атаку може емоційна перенапруга, депресія чи стресова ситуація. Умову для панічної атаки може створити приховане хронічне захворювання, наприклад нейроінфекція або цукровий діабет.

Панічна атака характеризується сплеском інтенсивного страху або дискомфорту, що досягає піку протягом декількох хвилин, і за цей час можуть виникнути такі симптоми:

  • прискорене серцебиття
  • пітливість
  • тремор
  • відчуття нестачі повітря
  • почуття задишки
  • біль або дискомфорт у грудях
  • нудота або неприємні відчуття в ділянці живота
  • запаморочення, слабкість
  • почуття жару
  • відчуття оніміння рук та ніг
  • страх втрати контролю чи страх смерті

Панічні атаки бувають ситуаційними – з’являються під впливом сильних негативних емоцій; умовно-ситуаційними – виникають під впливом біологічного чи хімічного чинника: алкоголю, наркотиків чи гормональних змін; спонтанними – причину появи визначити неможливо.

Типові панічні атаки завжди супроводжуються вегето-судинними симптомами. Вони настільки яскраві, що потребують виклику швидкої допомоги, а іноді навіть госпіталізації. Адже стан, у якому перебуває людина, схожий на прояви серйозних захворювань – аритмії, астми, стенокардії, тромбозу, інфаркту, гіпертонічного кризу, гіпоглікемії.

Існує безліч теорій, які говорять про можливі причини панічних розладів. Більшість із них вказують на роль хімічного дисбалансу як основного фактора, включаючи порушення метаболізму гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), кортизолу та серотоніну. Гіперзбудливість окремих ділянок головного мозку відносять до однієї з основних причин появи панічних атак.

Також вважається, що генетичні фактори та умови довкілля відіграють роль у патогенезі панічного розладу. Декілька досліджень показують, що несприятливі умови дитинства можуть призвести до панічних атак у дорослому віці.

Передбачається, що родичі першої лінії мають 40% ризик розвитку синдрому, якщо хтось у сім’ї вже мав панічні атаки. З іншого боку, пацієнти з панічними атаками мають високий ризик розвитку інших психічних розладів.

Неврологи підтверджують, що багато спеціальних біологічно активних речовин – нейротрансмітерів і пептидів – у центральній нервовій системі відіграють важливу роль у проявах панічної атаки. Результати досліджень зображень головного мозку показали характерні зміни, у тому числі збільшення активності рецепторів у певних областях, включаючи лімбічну та лобову ділянку. Також встановлено, що таке анатомічне утворення мозку, як мигдалеподібне тіло, пріоритетно бере участь в ініціації панічного розладу.

Якщо резюмувати, то будь-який фактор, що пошкоджує, що викликає підвищення рівня стресових регуляторів і як наслідок – гіперактивність певних структур мозку, може запустити панічну атаку. Важливу роль у виникненні панічних розладів грають аутоімунні процеси та нейроінфекції.

Зі сказаного вище очевидно, що панічний розлад – це складний патологічний стан, що вимагає професійної допомоги невролога. Основні підходи до лікування панічних атак включають як психологічні, і фармакологічні втручання. Але найголовніше – це встановити корінь зла, цей тригерний фактор або найчастіше сукупність причин, які запускають панічну атаку.

Команда неврологів, імунологів та психіатрів клініки Vivere, використовуючи затверджені протоколи діагностики та лікування панічних розладів, крок за кроком веде пацієнта від виявлення факторів, що провокують, до вирішення проблеми.

Ми розуміємося на причинах і, призначаючи терапію, не даємо панічним атакам нових шансів зірвати важливі плани і перешкодити успішним починанням.