Демієлінізуючі захворювання нервової системи – це група патологій, які характеризуються ушкодженням мієлінових оболонок нейронів, що призводить до ослаблення або повного припинення передачі нервових імпульсів і розвитку неврологічних розладів. Процес може поширюватися на центральну і периферичну нервову системи (ЦНС і ПНС).
Дана група захворювань включає:
• оптиконевромієліт, або хвороба Девіка;
• розсіяний склероз;
• розсіяний енцефаломієліт;
• гострий дисемінований енцефаломієліт.
Патологія швидко прогресує і залежно від локалізації вогнища ураження може супроводжуватися різними проявами, аж до розладу життєво важливих функцій – порушення слуху, зору, мовлення тощо. Тому важливо знати перші ознаки і при їх появі одразу ж відправитися на прийом до фахівця.
Симптоми та ознаки
Клінічна картина визначається тим, яка саме частина ЦНС або ПНС постраждала, тому загальні ознаки демієлінізації виділити складно. Найпоширенішим станом є розсіяний склероз, для якого характерні:
• когнітивні розлади – зниження пам'яті, працездатності, уваги;
• параліч очних м'язів;
• м'язові спазми;
• посилення сухожильних рефлексів;
• порушення зору;
• напади запаморочення;
• порушення координації;
• розлад статевої функції;
• нетримання сечі тощо.
При поширенні демієлінізуючих змін на ПНС спостерігаються парези кінцівок, суглобові болі, порушення серцевого ритму, коливання артеріального тиску тощо.
