Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія – патологія, що супроводжується одночасним ураженням великої кількості периферичних нервів у різних анатомічних ділянках і прогресуючою м'язовою слабкістю, яка наростає протягом 8 тижнів і довше.
Розвивається вона внаслідок аутоімунних реакцій, при яких пошкоджується мієліновий шар навколо нервів.
За статистикою, ХЗДП частіше вражає чоловіків середнього віку. У дорослих діагностується з частотою 1-2 випадки на 100 000 осіб. Після 50 років патологія швидше прогресує, має важчий перебіг і гірше реагує на терапію.
Симптоми
На початковому етапі ХЗДП виявити складно, оскільки вона не супроводжується будь-якими ознаками. У міру збільшення обширності ураження мієлінової оболонки периферичних нервів пацієнта починає турбувати м'язова слабкість у кінцівках (у ногах або одночасно в ногах і руках). Як і при синдромі Гієна-Барре, симптом наростає, але цей процес триває довше 8 тижнів.
Слабкість виражена, її можуть супроводжувати відчуття поколювання, оніміння. Симптом проявляється нерівномірно – може посилюватися, потім слабшати і знову наростати.
Іноді спостерігаються порушення серцевого ритму, коливання артеріального тиску, вегетативні розлади, проте такі зміни трапляються рідше і менш виражені, ніж при синдромі Гієна-Барре.