Міастенія — це прогресуюче хронічне аутоімунне захворювання, яке характеризується слабкістю м'язів і швидкою втомлюваністю. Під час розвитку патології відбувається ураження рецепторів ацетилхоліну аутоантитілами, внаслідок чого розвивається м'язова слабкість. При відсутності лікування порушується механізм ковтання, робота дихальних м'язів, що може становити серйозну небезпеку для життя пацієнта.
Симптоми та прояви
У 85% випадків міастенія починається з очної симптоматики, а протягом 2-х років прогресує до генералізованої форми. Серед перших ознак міастенії варто відзначити опущення повік (часто двостороннє, але проявляється у різній мірі на обох очах). Крім цього, пацієнта турбують двоїння в очах, нечіткість зору. Симптоми вирізняються динамічністю — посилюються під час тривалого неспання і зменшуються після відпочинку.
При генералізованій формі міастенії додаються такі клінічні ознаки:
- слабкість м'язів кінцівок і тіла (пацієнт не може підняти руки вгору, йому важко ходити);
- невиразне мовлення;
- потрапляння рідкої їжі в ніс;
- проблеми з утриманням голови в рівному положенні (падає на груди);
- зміна тембру голосу тощо.
Залежно від форми захворювання можуть бути присутніми не всі перераховані симптоми. У будь-якому разі при появі ознак порушення нервово-м'язової передачі потрібен негайний запис до лікаря.
При міастенічному синдромі Ламберта-Ітона (це не міастенія, а так званий міастенічний синдром, який виникає у разі онкологічної патології) симптоми розвиваються від низу до верху, тобто спочатку турбує слабкість ніг, стає важко ходити, підніматися сходами.
