При первинному імунодефіциті, зумовленому різними генетичними аномаліями, спостерігається імунна недостатність. Іншими словами, імунна система не здатна повноцінно виконувати свої функції, тому будь-яка інфекція може становити серйозну небезпеку для здоров'я людини. Найчастіше зустрічаються мінорні імунодефіцити, при яких відбувається зниження резистентності до окремих видів мікроорганізмів.
Клінічна картина: коли звертатися до лікаря?
Усі клінічні прояви мінорних та первинних імунодефіцитів можна розділити на три основні синдроми:
- Інфекційний синдром. Пацієнта турбують часті рецидиви інфекційних захворювань. Найчастіше це тонзиліти, цистити, уретрити, пневмонія, остеомієліт, патології, викликані грибковими інфекціями. Нерідко розвиваються гельмінтні інвазії.
- Синдром порушення імунної толерантності. Симптоми можуть проявлятися різними алергічними реакціями, а в деяких випадках навіть псевдоалергійними ускладненнями. Аутоімунні порушення стосуються периферичної та центральної нервової системи, що призводить до розвитку невритів, нейропатії, аутоімунних енцефалітів та інших патологій. Нерідко турбують запальні дерматози, псоріаз, неспецифічний виразковий коліт та інші імуно-запальні процеси.
- Неопластичний синдром. Можуть розвиватися лімфоми, карциноми та інші типи новоутворень.
Також у пацієнтів з таким діагнозом може бути порушення фертильності, безпліддя, виникнення побічних реакцій на вакцинацію та непереносимість деяких лікарських препаратів.
