В ході багатьох досліджень та спостережень було доведено, що мовлення відіграє важливу роль у формуванні вищих психічних процесів. Мова використовується дитиною не лише для спілкування з батьками та іншими людьми, але й для мислення, проведення аналізу, узагальнення тощо.
Мовлення має вагомий вплив на прийняття рішень, організацію життя та інші процеси. Вважається, що порушення психічного розвитку, викликані різними патологіями та відхиленнями, відображаються на мовленні. Проте при недостатньому освоєнні мови у здорової дитини відбувається гальмування психічного розвитку.
Особливості розвитку мовлення на 1-2 році життя та його вплив на формування психіки
Новонароджена дитина не вміє розмовляти. Вона поступово здобуває навички мовлення, які тісно пов’язані з психічним розвитком. В цьому легко впевнитися, якщо більш детально подивитися, як розвивається дитина на першому-другому році свого життя.
Вже з 2-3 місяців з’являється звуковий зв'язок між немовлям та матір’ю. Дитина в цьому віці впізнає рідну людину. Реакцією на її появу стає посмішка та лепетання. Поступово діти вчаться вимовляти перші слова та вживати їх відповідно до ситуації. До кінця першого року словниковий запас складає 15-20 слів.
Мовлення використовується малюками не лише для комунікації, хоча в більшій мірі це його основна функція. Слова допомагають у проведенні перших аналізів, вивченні оточуючого світу, ознайомленні з різними предметами та їх характеристикам. Це стосується й слів, які вимовляють дорослі навколо.
Мовлення є базою для психічного розвитку. Саме тому його недорозвиненість впливає на загальний стан дитини та її здібності.
На першому році життя створюються передумови для формування активної мови. А вже на другому році можна спостерігати значний розвиток мовлення. На це вказує збільшення словникового запасу, вживання наказових дієслів (на, дай), складання простих речень тощо. Паралельно покращуються процеси мислення, аналізу, відбувається активне використання мовлення для соціалізації.
Роль мовлення для дітей дошкільного віку
Після 3-х років дитина продовжує активно розвиватися. Крім того, вона освоює нові навички, грає в сюжетно-ролеві ігри тощо. Проте мовлення залишається основним провідником у навколишній світ.
У дошкільному віці покращується вимова звуків, розширюється словниковий запас, дитина вчиться формувати складні речення. За допомогою слів озвучуються потреби, проводиться аналіз та узагальнення отриманої інформації. Мовлення чинить вагомий вплив на психічний розвиток. Завдяки мові, формуються зачатки понятійного, словесно-логічного мислення. Вона стає базою для розвитку особистості в цілому.
У дошкільному віці формуються основні базові навички мовлення. Часто батьки не приділяють належної уваги цьому моменту, що призводить до небажаних наслідків. При масовому обстеженні дітей середніх шкіл у більшості учнів були виявлені проблеми недорозвиненості мови. Найчастіше вони проявлялись такими ознаками:
- труднощі з вимовою окремих звуків чи слів (неправильний наголос);
- лексико-граматичні порушення;
- неправильне або неточне вживання слів;
- помилки в узгодженні слів;
- помилки у відмінкових змінах;
- використання лише простих речень, труднощі з формуванням поширених та складних речень;
- змішування різних форм дієслів тощо.
Діти розуміють повсякденну мову, проте нерідко плутають значення слів з однаковим або схожим звучанням та мають інші проблеми мовлення, що відображається на їхньому психічному розвитку.
З якими проблемами зіштовхуються діти з недостатньо розвиненою мовою?
При порушенні мовленнєвого розвитку діти зіштовхуються з такими труднощами:
- Виникають проблеми комунікації через недостатність знань та вмінь висловлювати свої думки словами. Це в свою чергу призводить до активізації невербального спілкування (жестами, мімікою) з метою компенсації незнань.
- Зменшується об’єм інформації, яку дитина може засвоїти за певний проміжок часу порівняно з іншими дітьми.
- Порушується точність інформації, сповільнюється її переробка та аналіз.
Всі ці зміни істотно впливають на розвиток психічних процесів, відображаються на навчанні, спілкуванні з оточуючими тощо. В майбутньому проблеми можуть лише поглиблюватися через неправильне формування психіки та порушення базових механізмів, які беруть участь у запам’ятовуванні, обробці інформації, концентрації, комунікації.
Виправити ситуацію допомагає психологічно-педагогічна корекційна робота, а також виявлення та усунення причинних механізмів, які спровокували порушення мовленнєвого розвитку. Якщо ви помітили проблеми з мовленням у своєї дитини, зверніться до спеціалістів клініки Вівере у Києві. Консультація фахівця необхідна не лише при виражених ознаках затримки розвитку мовлення, але й при незначних порушеннях (труднощі з вимовою окремих букв, малий словниковий запас, спілкування простими реченнями у дошкільному віці й т. д.).
