Останніми роками дослідження мікробіоти набули великої популярності. Пацієнтам часто пропонують здати аналіз калу, після чого обіцяють визначити, яких бактерій «не вистачає», які є «поганими» та який саме пробіотик допоможе відновити баланс.
Звучить логічно. Але чи дійсно один аналіз може відповісти на всі ці питання?
Сучасна наука дає більш стриману відповідь: ні.
На сьогодні жодне лабораторне дослідження мікробіоти не дозволяє автоматично підібрати оптимальний пробіотик або скласти індивідуальну схему лікування лише за результатами аналізу.
Що насправді показує аналіз калу?
Кишкова мікробіота — це надзвичайно складна екосистема, яка містить тисячі видів бактерій, грибів, вірусів та інших мікроорганізмів. При цьому мікроорганізми живуть не лише у просвіті кишківника, а й на слизовій оболонці, де активно взаємодіють з імунною системою.
Більшість сучасних аналізів досліджує саме зразок калу. Це означає, що лабораторія оцінює лише частину мікробної екосистеми — переважно мікроорганізми, які були виведені з організму. Такий аналіз не може повністю відобразити склад бактерій, що контактують зі слизовою оболонкою, а також не показує, наскільки активно вони виконують свої функції.
Не кожен спосіб забору матеріалу дозволяє об'єктивно оцінити стан мікробіоти. У VIVERE Clinic забір зразків для дослідження мікробіому методом NGS проводиться за спеціальним протоколом, що допомагає отримати максимально інформативний і коректний результат.
Крім того, результати можуть змінюватися залежно від харчування, перенесених інфекцій, прийому антибіотиків, часу забору матеріалу та навіть лабораторної методики.
Чому не можна просто знайти «нестачу» бактерій?
Поширеним є уявлення, що якщо аналіз показав низьку кількість певної бактерії, її достатньо додати у вигляді пробіотика.
Насправді все значно складніше.
Більшість пробіотиків містить окремі добре вивчені штами, які не обов'язково є постійними мешканцями кишківника. Їхнє завдання полягає не у «заселенні» організму, а у взаємодії з уже існуючою мікробіотою, підтримці бар'єрної функції кишківника, впливі на місцеву імунну відповідь та створенні умов для відновлення природного балансу.
Саме тому низька кількість певного виду бактерій у лабораторному висновку ще не означає, що потрібно призначати препарат із цим самим мікроорганізмом.
Чому один аналіз не визначає лікування?
Підбір пробіотика залежить не лише від складу мікробіоти.
Лікар враховує:
- клінічні симптоми;
- встановлений діагноз;
- перенесені інфекції;
- прийом антибіотиків та інших лікарських засобів;
- особливості харчування;
- супутні захворювання;
- стан імунної системи;
- результати інших лабораторних та інструментальних досліджень.
Саме клінічна картина визначає, чи потрібен пробіотик взагалі, а якщо потрібен — який саме штам має найбільшу доказову базу для конкретної ситуації.
Що говорить сучасна наука?
Міжнародне товариство з вивчення пробіотиків і пребіотиків (ISAPP) наголошує, що ефективність пробіотиків є штамоспецифічною. Це означає, що кожен штам має власну доказову базу і не може призначатися лише тому, що в аналізі виявлено «нестачу» спорідненого виду бактерій.
Дослідження також показали, що навіть однаковий пробіотик у різних людей поводиться по-різному. Це залежить від складу власної мікробіоти, генетичних особливостей організму та місцевої імунної відповіді.
Саме тому сучасна медицина поступово переходить від принципу «лікуємо аналіз» до принципу «лікуємо пацієнта».
Чи потрібні тоді аналізи мікробіоти?
Так, але вони мають використовуватися за показаннями та правильно інтерпретуватися.
У наукових дослідженнях аналіз мікробіоти допомагає краще зрозуміти взаємодію між кишковою екосистемою, імунною системою та розвитком різних захворювань.
У клінічній практиці результати можуть бути одним із джерел інформації для лікаря, але вони не повинні бути єдиною підставою для вибору пробіотика чи призначення лікування.
Саме тому персоналізована мікробіомна терапія передбачає комплексний підхід, який поєднує клінічне обстеження, оцінку способу життя, харчування, супутніх захворювань та, за необхідності, результати лабораторних досліджень.
Висновок
Аналіз калу не може автоматично визначити, який пробіотик потрібен саме вам. Він не показує повної картини мікробіоти, не дозволяє оцінити її функціональну активність і не замінює клінічного мислення лікаря.
Сучасний підхід полягає не у лікуванні лабораторного висновку, а у пошуку причин симптомів і виборі терапії з доведеною ефективністю для конкретної клінічної ситуації. Саме такий принцип лежить в основі персоналізованої мікробіомної терапії.
Література:
1. Hill C, Guarner F, Reid G, et al. The ISAPP consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2014. DOI: 10.1038/nrgastro.2014.66
2. Sanders ME, Merenstein DJ, Reid G, et al. Probiotics and prebiotics in intestinal health and disease: from biology to the clinic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2019. DOI: 10.1038/s41575-019-0173-3
3. Suez J, Zmora N, Segal E, Elinav E. The pros, cons, and many unknowns of probiotics. Nat Med. 2019. DOI: 10.1038/s41591-019-0439-x
4. Zmora N, et al. Personalized Gut Mucosal Colonization Resistance to Empiric Probiotics... Cell. 2018. DOI: 10.1016/j.cell.2018.08.041
5. Integrative HMP (iHMP) Research Network Consortium. The Integrative Human Microbiome Project. Nature. 2019. DOI: 10.1038/s41586-019-1238-8
