дієта з низьким вмістом гістаміну

Дієта з низьким вмістом гістаміну — це спеціальний харчовий підхід, який використовується для зменшення симптомів, пов’язаних із надмірною активацією гістамінової системи в організмі.

У клінічній практиці вона може бути корисною для дітей і дорослих із нейроімунними та нейрозапальними станами.

Саме тому така дієта використовується як частина комплексного підходу при:

Що таке гістамін?

Гістамін — це біологічно активна речовина, яка виконує важливі функції:

  • бере участь у роботі імунної системи;
  • регулює запальні реакції;
  • впливає на роботу нервової системи;
  • регулює кислотність шлунка;
  • впливає на сон, поведінку та когнітивні функції.

У нормі гістамін швидко руйнується ферментами, основним з яких є DAO (діаміноксидаза). Саме тому ми використовуємо цей показник, як один з діагностичних критеріїв.

Якщо гістаміну утворюється занадто багато або ферментні системи працюють недостатньо ефективно, він може накопичуватися в організмі і викликати різноманітні симптоми.

Чому це може бути важливо для дітей з РАС та PANS/PANDAS/PITANDS?

У частини дітей з нейроімунними станами можуть спостерігатися:

  • підвищена активація імунної системи;
  • запальні процеси;
  • дисбаланс кишкової мікробіоти;
  • підвищена активація опасистих клітин.

Це може призводити до надмірного вивільнення гістаміну.

Надлишок гістаміну здатний впливати не лише на алергічні реакції, а й на роботу нервової системи.

У деяких дітей це може проявлятися:

  • посиленням тривожності;
  • емоційною нестабільністю;
  • порушенням сну;
  • гіперактивністю;
  • посиленням стереотипій;
  • головним болем;
  • болями в животі;
  • почервонінням шкіри або висипами.

У дітей із PANS/PANDAS/PITANDS додаткове навантаження на імунну систему може погіршувати перебіг нейрозапальних процесів. Саме тому іноді тимчасове обмеження гістаміну в харчуванні допомагає зменшити загальний запальний фон.

Основні принципи дієти з низьким вмістом гістаміну

Основна ідея цієї дієти — зменшити надходження гістаміну з їжі та продуктів, які стимулюють його вивільнення.

Важливо враховувати, що гістамін накопичується в продуктах під час:

  • ферментації;
  • тривалого зберігання;
  • дозрівання;
  • повторного нагрівання.

Тому свіжість продуктів має велике значення.

Продукти з високим вмістом гістаміну (їх зазвичай обмежують)

До продуктів, які часто містять багато гістаміну або стимулюють його вивільнення, належать:

  • Ферментовані продукти: квашена капуста, ферментовані овочі, соєвий соус, чайний гриб, соління, тофу, натто та ін.
  • Дозрілі сири: чедер, рокфор, блакитні сири.
  • Оброблене м’ясо: ковбаси, шинка, салямі, бекон.
  • Риба (особливо не дуже свіжа): тунець, скумбрія, сардини, анчоуси.
  • Інші продукти: помідори, баклажани, шпинат, авокадо, шоколад, оцет, консервовані продукти, бульйони тривалого варіння, консерви, напівфабрикати та в’ялене м'ясо, всі сухофрукти, горіхи кеш'ю та грецькі, алкоголь (пиво, шампанське, вино).

Продукти, які можуть стимулювати вивільнення гістаміну

Деякі продукти самі по собі містять небагато гістаміну, але можуть стимулювати його вивільнення: цитрусові, полуниця, банани, какао, горіхи, харчові добавки та барвники.

Продукти, які зазвичай добре переносяться

При низькогістаміновій дієті зазвичай дозволяються:

  • Білкові продукти: свіже м’ясо (курка, індичка, яловичина; крім свинини), свіжа риба, яйця (якщо добре переносяться).
  • Овочі: броколі, кабачки, огірки, морква, гарбуз, цвітна капуста.
  • Фрукти: яблука, груші, чорниця.
  • Крупи: рис, гречка, кіноа, просо.
  • Жири: гхі, оливкова олія, гарбузова олія, лляна олія.
  • Насіння, горіхи: чіа, конопля, пекан, фісташка, кедрові.

Важливі принципи при дотриманні дієти

Щоб дієта була ефективною, важливо:

  • використовувати максимально свіжі продукти;
  • уникати довгого зберігання готової їжі;
  • не використовувати повторне підігрівання;
  • обмежити ферментовані продукти;
  • вести харчовий щоденник.

Чи потрібно дотримуватися такої дієти постійно?

У більшості випадків дієта з низьким вмістом гістаміну використовується тимчасово — як діагностичний або терапевтичний інструмент.

Зазвичай вона застосовується протягом 3–6 тижнів, після чого продукти поступово повертають у раціон для оцінки індивідуальної реакції.

Ми розглядаємо її як частину індивідуального нейроімунологічного підходу, який може включати:

  • роботу з кишковою мікробіотою;
  • корекцію запалення;
  • лікування інфекційних тригерів;
  • підтримку мітохондріальної функції;
  • нормалізацію роботи імунної системи.

Саме комплексний підхід дозволяє досягати найкращих результатів корекції та лікування у наших пацієнтів.