«100 мільярдів бактерій в одній капсулі!», «Максимальна концентрація!», «Чим більше КУО, тим сильніший ефект!» — такі рекламні твердження часто можна побачити на упаковках пробіотиків. Це створює враження, що ефективність препарату визначається виключно кількістю бактерій.
Проте сучасна доказова медицина говорить інше: більша кількість бактерій не означає кращий результат.
Для оцінки пробіотика значення мають не лише кількість колонієутворюючих одиниць (КУО), а й конкретний штам, його життєздатність, здатність досягати кишечника, механізм дії та наявність якісних клінічних досліджень.
Що означає кількість КУО?
КУО (колонієутворюючі одиниці, CFU) — це показник кількості життєздатних мікроорганізмів у препараті.
Сам по собі цей показник не характеризує ефективність пробіотика.
Наприклад, препарат із 10 мільярдами КУО добре дослідженого штаму може мати значно більше клінічне значення, ніж продукт зі 100 мільярдами бактерій, ефективність яких ніколи не вивчалася.
Один штам — різні властивості
Навіть бактерії одного виду можуть суттєво відрізнятися між собою.
Наприклад, Lacticaseibacillus rhamnosus GG і інші штами цього самого виду мають різні біологічні властивості та різну доказову базу. Саме тому сучасні рекомендації наголошують: клінічна ефективність пробіотика є штамоспецифічною.
Іншими словами, не можна переносити результати досліджень одного штаму на всі інші бактерії цього виду.
Чому велика кількість бактерій не гарантує ефекту?
Для того щоб пробіотик працював, бактерії повинні:
- залишатися життєздатними під час виробництва та зберігання;
- пережити кисле середовище шлунка;
- досягти кишечника в достатній кількості;
- взаємодіяти з мікробіотою та імунною системою;
- мати механізми дії, підтверджені клінічними дослідженнями.
Якщо хоча б одна з цих умов не виконується, навіть дуже велика кількість бактерій не гарантує бажаного клінічного результату.
Чи існує «правильна» доза?
Для різних пробіотичних штамів ефективні дози можуть суттєво відрізнятися.
Одним достатньо кількох мільярдів КУО на добу, іншим потрібні значно вищі концентрації. Саме тому універсальної кількості бактерій, яка була б оптимальною для всіх препаратів і всіх клінічних ситуацій, не існує.
Дозування визначається результатами клінічних досліджень конкретного штаму, а не загальним принципом «чим більше, тим краще».
Як обрати пробіотик?
Під час вибору пробіотика варто звертати увагу не лише на кількість бактерій, а й на такі критерії:
- повна назва пробіотичного штаму;
- наявність клінічних досліджень саме цього штаму;
- показання, для яких доведена ефективність;
- рекомендоване дозування;
- умови виробництва та зберігання;
- гарантія заявленої кількості життєздатних бактерій до закінчення терміну придатності.
Саме ці характеристики мають значно більше значення, ніж велике число на упаковці.
Персоналізований підхід замість маркетингових обіцянок
Сучасна персоналізована мікробіомна медицина поступово відходить від універсальних рекомендацій. Один і той самий пробіотик може по-різному діяти у різних людей залежно від особливостей мікробіоти, стану здоров'я, харчування та причини захворювання.
Саме тому вибір пробіотика має ґрунтуватися на доказах, а не на рекламних гаслах про «найбільшу кількість бактерій».
Висновок
Кількість бактерій у капсулі — лише одна з характеристик пробіотика. Вона не визначає його ефективність без урахування конкретного штаму, клінічної доказової бази та правильно підібраного дозування.
Сучасний підхід полягає у виборі пробіотиків із доведеною ефективністю для конкретної клінічної ситуації, а не препаратів із найбільшою кількістю КУО.
Література:
1. Hill C, Guarner F, Reid G, et al. The ISAPP consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology. 2014. DOI: 10.1038/nrgastro.2014.66
2. Sanders ME, Merenstein DJ, Reid G, et al. Probiotics and prebiotics in intestinal health and disease: from biology to the clinic. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology. 2019. DOI: 10.1038/s41575-019-0173-3
3. McFarland LV, et al. Strain-specific and disease-specific efficacy of probiotic meta-analysis. Frontiers in Medicine. 2018. DOI: 10.3389/fmed.2018.00124
4. ISAPP Consensus Panel. Expert consensus document: probiotic strain specificity and clinical application.
5. Suez J, Zmora N, Segal E, Elinav E. The pros, cons, and many unknowns of probiotics. Nature Medicine. 2019. DOI: 10.1038/s41591-019-0439-x
